Як співає один український гурт: «Так у світі повелося…». А повелося так, що ми завжди шукаємо для себе кумирів та ідеалів, приклади життя яких надихали б нас чи вказували шлях до самовдосконалення. У молодих людей найчастіше такими взірцями стають відомі співаки, актори, рідше – письменники, науковці. У більшості випадків ці люди просто досягли успіху, але не мають якихось показних рис характеру.
Особисто мені подобається багато різних видатних діячів культури та мистецтва, науковців. З українських видатних людей мене вразив Григорій Сковорода, творчість якого ми вивчали на початку цього навчального року. Він був неймовірною людиною. Філософія Григорія Савича, погляди на життя вражали його сучасників та продовжують вражати моїх. Людина розумна (можна сказати, що мудра), освічена, творча – хіба вона може не притягувати до себе увагу, дивувати та надихати? У нашій країні є такий парадокс. Портрет Г.С. Сковороди, який усе життя був досить бідною в матеріальному плані людиною, зображено на купюрі номіналом у п*ятсот гривень. Чи це іронія, чи автор мав якийсь певний задум?
Якщо вийти за рамки український діячів, то особисто мені імпонує американський винахідних Стів Джобс. Це людина є засновником усесвітньовідомої компанії «Єппл», що відома створенням та виробництвом комп*ютерів, телефонів, програмного забезпечення. Здавалося б, нічого надто визначного, проте це ледь чи не єдине компанія, яка створила унікальну репутацію, яку можна порівняти із культом. Звісно, що засновники, зокрема Джобс, зіграли не останню роль у цьому.
Він перший зрозумів, що високі технології варто поєднувати із естетичним дизайном. Саме за це С. Джобс зібрав багато своїх прихильників. Не може не захоплювати відношення Стіва до своїх батьків. Відомо, що він був названою дитиною подружжя Джобсів, проте сам він їх називав своїми «стовідсотковими батьками» й бісився, коли хтось натякав на протилежне.
Зараз я назвав тільки двох своїх ідеалів. Я не кажу, що це все. Мою уяву також захоплюють французький письменник Жуль Верн, княгиня Ольга … (допиши, кто тебе нравится). Звісно, кожен із них, як і будь-що, має й іншу сторону зі своїми вадами, ґанджами та проблемами. Проте, обираючи взірець для наслідування, ми звикли закривати очі. Вальтер Скотт написав в одному із своїх романів: «Ми ліпимо своїх кумирів зі снігу й плачемо, коли вони розтають». Саме тому я надаю перевагу створювати збірний образ людини сильної, розумної, відкритої, незалежної тощо. Коли є ціль і є бажання її досягти, тоді життя перетворюється на гру: здійснюються одні мрій й відразу ж з*являються інші.
Спасиб, помогли)
ВідповістиВидалити