31 жовтня 2012 р.

Найважчий труд – це творення самого себе (самовдосконалення)



Французький письменник 19 ст. Еміль Золя свого часу сказав: «Єдине щастя в житті – це постійне прагнення вперед». Будь-хто, кому вдалося якось покращити себе, погодиться із цим висловлюванням, але додасть, що це кропіткий труд, тяжка праця.



Як часто нам хочеться поспати з ранку «ще 5 хвилин»? Мені – завжди. Проте якщо я встану з ліжка відразу після дзвінка будильника, то переможу свою лінь. Це –  маленька робота над собою. Усякий, хто так робив, знає, як це важко. Це був найпростіший приклад, щоденна ситуація, якій ми можемо не надати великого значення.
Людям мого віку, підліткам, випадає великий шанс, щоб працювати над собою. Найперше – постійне виконання домашнього завдання. Особисто мені дуже важко вчити усні уроки, особливо, коли не подобається тема. Але частенько я все-таки беру до рук книжку й хоч раз прочитую параграф.
Дев*ятикласники мають такий головний біль, як екзамени. Найтяжчою є саме підготовка. Дуже важко іноді змусити себе після уроків, домашнього завдання та післяшкільної активності (гуртки, секції, школи мистецтва) сісти й вирішити хоч декілька варіантів. У людини починають виникати відмовки, які є простим лінування.
За допомогою шкільного навчання найпростіше привести приклади, але це не єдині ситуації, коли людина працює над собою. До саморозвитку можна віднести зміну власник звичок, особливо шкідливих, та набуття нових, корисних для здоров*я. Наприклад, любить якась особа каву. Загальновідомий факт, що кофеїн підіймає тиск, а постійне його споживання призводить до гіпертонії. Якщо ця людина відмовиться від кави, то перестане шкодити своєму здоров*ю. Це буде важко, бо кофеїн викликає залежність. Якщо наш «піддослідний» ще й почне бігати щодня, то набуде нової звички, яка позитивно відзначиться на його здоров*ї. Хоча завжди на перепоні будуть стояти лінощі.
До самовдосконалювання можна віднести й звичайне підтримування розкладу. Вставати й лягати в той самий час буває важко, але якщо робити це щодня, то можна звикнути до стабільності та точності.
Особистість, яка хоче чогось досягти у своєму житті, повинна розвиватися. Проте, розвиваючи свої вміння, не треба забувати про  красу душі. Стати впевнене ним у собі – добре, але не варто ставати самовпевненим. Хоробрість завжди цінувалася, але не треба її плутати із бравадою. Допомога іншим завжди знаходить відгук у чужих серцях, але цієї рису часто прикривають корисливість та меркантильність.

3 коментарі:

  1. клас
    написав правду
    атвет!!
    красава одним словом!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Константин Слободянюк27 листопада 2013 р. 07:41

    Забрав собi :3

    ВідповістиВидалити