Українська земля багата на геніїв. Знаним у всьому світі є Тарас Григорович Шевченко. Він увіковічив у світовій літературі той період з історії нашої держави, коли люди були закуті в кайдани рабства та неволі, але намагалися порвати їх. Окрім громадянської лірики, у спадщині Кобзаря є чудові ліричні твори. Окрім поневоленого народу, людей-бунтарів він також зобразив близькі кожному образи. Найпершим таким образом є образ матері. У часи Шевченка доля жінки була тяжкою. На її здавалося б тендітних плечах лежала й робота в полі, і виховання дітей, і порання по господарству.
Жіноча недоля у творчості митця стала згустком болю, бо кріпацтво передчасно осиротіло хлопця, рано залишивши без матері; сестер, у яких, як він сам пише у вірші «Якби ви знали, паничі…», неволя побілила коси, він так і не зміг викупити з кріпацтва, хоч намагався багато чого для цього зробити. А його перше дитяче кохання – Оксану Коваленко чекала страдницька доля дівчат-покриток.
На мою думку, найкраще образ матері розкрито у поемі «Катерина». Задля своєї житини матір-покритка просить милостиню, гідно зносить глузливі жарти та колючі погляди людей. Зустрівши коханого й зрозумівши його зраду, Катерина принижується заради сина: вона погоджується бути москалеві за наймичку: «Покинь мене, збудь мене, та не кидай сина». Хіба не чуємо в цих словах справжню материнську любові та здатність до самопожертви задля щастя свого дитяти? Проте москаль відмовляє Катерині. Вона відчуває себе покинутою та непотрібною. У такій ситуації від самогубства її не змогли втримати навіть материнські почуття – Катерина втопилася. Я вважаю, що не можна осуджувати цю дівчину, її треба тільки поспівчувати, як це зробив автор, підтримати на такому тяжкому шляху:
Про дівочу цноту, про калину
Не співай, поете, не квили,
Бо іде сьогодні Катерина
Тим шляхом, що наші кревні йшли.
Іншим не менш яскравим прикладом справжньої матері є Ганна із поеми «Наймичка». Жінка теж стала покриткою, але спробувала влаштувати життя свого Івана. Вона влаштувала сина в чужу заможну родину та виховувала його. Єдиною проблемою для Ганни було те, що її дитина не знала, що жінка, яка його виростила, є його справжньою матір’ю. Лише на смертному одрі покритка вимовила слова, що не давали їй спокою все життя: «Я… я твоя мати!». Жінка створила своє власне пекло на землі, аби тільки її дитина не жила в ще гіршому пеклі хлопця-безбатченка. Це теж є прикладом материнства та самопожертви.Окрім цих творів як приклади материнства можна назвати поеми «Марія», «Слепая», «Сова» тощо. Незлічена кількість віршів, де Тарас Григорович згадує добрим словом матір, співчуває удові, підказує шлях покритці. У вірші «У нашім раї на землі» Тарас Шевченко уособлює усе сказане про матір:
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Немає коментарів:
Дописати коментар