(картинка не по темі, але трохи є=)
Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все життя. От і шукаємо ми в житті собі ідеалів, яких би змогли наслідувати. Звісно, я розумію, що й на Сонці є плями, проте справжні люди мають надто багато вад характеру. Загальновідомий факт, що у творах ми захоплюємось тими образами, яких в реальності немає або залишилося дуже мало. Тож для себе за взірець я обрала героя повість Івана Яковича Франка «Перехресні стежки» Євгенія Рафаловича.
Він є одним із небагатьох літературних героїв, які протягом твору викликали в мене й жаль, і співчуття, і захоплення. Євгеній страждав від нерозділеного кохання, проте намагався не перекидати це на роботу. На відміну від більшості людей як тоді, так і в наш час, він не чесав язика, а намагався робити щось задля допомоги простим людям.
У своїй юридичній конторі Рафалович ламав увесь лад: він змушував людей-аристократів розмовляти російською мовою, поважати простих робітників. Євгеній не цурався працювати з ними. Довго привчав їх довіряти йому, але був нагороджений за свої старання, хоч інші й пророкували занепад його справі.
Хай не всього досягає Рафалович, але, принаймні, йому вдалося збурити мертва води суспільної рутини. Він сколихнув приспані в селянських масах сили, а найбільший успіх – народне віче й той розголос, який воно мало на Галичині. Не дивно, що селяни Євгенію не відразу повірили: їх так часто обдурювали, що вони самі здатні розгледіти в добрих намірах шахрайство.
Треба бути сильною людиною, аби піти проти більшості, аби боротися із безладом та беззаконням. Саме цією силою духу вразив мене герой «Перехресних стежок». У той же час він мав ніжну душу, яка здригалася щораз при погляді на Реґіну. Такі дві різні сторони однієї людини. Дві сторони, які намагаються не переплутати сцени, де вони грають.
Звісно, цей герой І. Франка не єдиний взірець сильної людини, який мене захоплює. Із літературних героїв мене також подобаються Роксолана, так живо зображена П. Загребельним, кмітливий Шерлок Холмс, який вийшов з-під пера англійського письменника сера Артура Конан Дойля. І звісно мене захоплює Чорний Ворон із однойменного роману Василя Шкляра.
Ці всі герої мають спільні риси: сильний характер, мужність, гострий розум, простота та відкритість душі (але ніяк не дурнувата простодушність). Я вважаю, що ними не можливо не захоплюватися і, якщо й вибирати когось в ідеали, то тільки такі образи справжніх людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар