Моє враження від Тетяни Ларіної (1 варіант)

Усі ми різні. Кожен з нас має власну думку щодо кожної події, людини, щодо всього. Коли ми всім класом обговорювали роман Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін» виявилося, що я єдина людина, якій не сподобалася Тетяна Ларіна. Усі, особливо дівчата, із якимось захопленням розповідали про цю героїню. Спочатку в мене виникла думка, що я щось неправильно зрозумів, але згодом згадав відому українську приказку «Кожен Івась має свій лас». Отже, я хочу пояснити, чому мені не сподобалася ця героїня.

Усі знають, що ця героїня є протилежністю головному герою Євгенію Онєгіну. Мені здалося, що О.С. Пушкін спочатку вигадав образ Онєгіна, а Тетяну вже створював на одних антитезах. Особисто мені цікаво було розбиратися в характері Євгенія, бо він відрізнявся від іншої молоді 19 століття. А Тетяна… Дівчина мрійлива, відкрита, вихована на відомих у той час романах, виплекана в красивих розповідях про щастя та любов. Вона зовсім не була пристосована до першого удару, яке завдало життя у вигляді пана Онєгіна. Звісно, її можна зрозуміти й тут наче нема до чого причепитися, бо з усяким буває. Але далі… Тетяна сама визнавала, що «ничем мы не блестим», але вірила, що знайде взаємне кохання у такого франта, як Євгеній. 

Згодом, під час другої зустрічі в Петербурзі, коли вже головний герой закохався в тоді вже не Ларіну, вона йому відмовила. Чому? Я цього не можу зрозуміти. Жінка зізналася: «Я вас люблю (пощо таїти?)». Кохання Євгені Онєгіна було її мрією. Тепер, коли ця мрія здійснилась, вона її відкидає та відмахується обома руками. Звісно, у Тетяни було пояснення: вона заміжня й залишиться вірною своєму чоловікові. Але чому вона вийшла заміж? Невже не могла супротивляться вмовлянням своєю матері?  А так вийшло, що вона зламала життя собі та Євгенію. Залежить від того, як подивитися, але жінку навіть можна звинуватити у смерті Лєнського. Звісно, не як пряму винуватиця, але посередньо. Отже, окрім двох зламаних життів на совісті цієї панни ще й смерть Володимира.

Таке відчуття, наче Олександр Сергійович передбачив своє життя. Якби трошки змінити події. Маю на увазі, якби під час дуелі загинув не Лєнський, а Онєгін, то перед нами була б історія смерті самого автора. Загальновідомо,  що Тетяну О. Пушкін списав зі своєї дружини Наталії.  Зовнішність, поведінка, характер, навіть історія життя – усюди читається схожість із Н. Гончаровою. 

Отже, як підсумок скажу, що образ Тетяни мені не сподобався своєю надмірною легкістю, наївною простотою. Порівняно із іншими, Тетяна виглядала дуже мізерно. Надто передбачувана, але нелогічна у своїх діях, вона сама зруйнувала власне щастя.