"Оборона Буші", гл. 9

В пригородi за пiвнiч кипiла хаплива робота: пiдсипали вали, плели новi тури, лагодили вози, клали прямо долi безнадiйно пiдбитi гармати, а до других станки з-пiд возiв пiдставляли.

"Оборона Буші", гл. 10

Орися вийшла з церкви, прямуючи до околишньої вартової башти; там вона помiж лежавшим бойовим припасом знайшла цiлий жмуток гноту i поклала його у фартух; потiм з цiєю ношею вона зiйшла з муру до покою хорунжого. На порозi сидiла, наче статуя, Катря, склавши на пiдобгатих колiнах руки й схиливши безнадiйно голову, обважнiлу вiд надсильних страждань. Орися окликнула свою подругу, але остання не поворухнулась навiть, так далеко була вона в той час вiд цього мiсця.

"Оборона Буші", гл. 11

 На радi перше слово, певна рiч, було дадено панотцевi.
 - Дiти мої! - почав вiн, розмiркувавши гаразд над змiстом листа Лянцкоронського.- Я вбачаю, що в цiй магнатськiй ласцi обiцяно вам тiльки життя, а про нашу святиню, за яку ви й проливаєте кров, не згадано анi жодного слова, - її призначено на руїну й блюзнiрство.
 - Не продамо нашої церкви i за наше життя! - вигукнув старий, сивий запорожець, що теж прийшов на раду.

"Оборона Буші", гл. 12

 Лянцкоронський, одержавши звiстку, що козаки зреклися його умов, поручив закiнчити облогу Чарнецькому. Вночi Чарнецький присунув до пригорода гармашню i поставив її на окопах. Уночi ж обережно, гаразд замерзшим ставом, рушили й татари, оточивши мiстечко.

Typical Ukrainian Family (informal letter)

Dear Jared,                                                              
It was really great to hear from you. I got your letter yesterday and decided to write back straightway. It was interesting to hear that a lot of our stereotypes about American people are groundless. I was asked about our life. As I understand you’re interested in a life of typical Ukrainian family, aren’t you? I’ll tell you everything what I can.

Найважчий труд – це творення самого себе (самовдосконалення)

Французький письменник 19 ст. Еміль Золя свого часу сказав: «Єдине щастя в житті – це постійне прагнення вперед». Будь-хто, кому вдалося якось покращити себе, погодиться із цим висловлюванням, але додасть, що це кропіткий труд, тяжка праця.

"Енеїда" - енциклопедія українознавства

«Зрілість, духовне здоров*я і навіть могутність народу визначаються рівнем його культури. Не може бути слабким народ, який любить літературу, який створює невмирущі твори мистецтва», - саме так сказав колись Кобо Абе. З цих слів можна зробити висновок, що Україна є дійсно сильною, духовно багатою країною. Справжнім витвором мистецтва можна назвати «Енеїду» Івана Петровича Котляревського.

Хто є для мене взірцем (ІІ варіант)

Як співає один український гурт: «Так у світі повелося…». А повелося так, що ми завжди шукаємо для себе кумирів та ідеалів, приклади життя яких надихали б нас чи вказували шлях до самовдосконалення. У молодих людей найчастіше такими взірцями стають відомі співаки, актори, рідше – письменники, науковці. У більшості випадків ці люди просто досягли успіху, але не мають якихось показних рис характеру. 

Еней був парубок моторний...

Як відомо, усе на світі має свій початок. Нова українська література почалася з творів відомого українського письменник Івана Петровича Котляревського. Він дав українській літературі позначені рисами народності, насичені народним гумором твори. У них зумів правдиво відобразити  важливі явища сучасного йому життя. Котляревський не є автором одного твору, як декілька всесвітньовідомих класиків, проте саме одну його поему згадують найчастіше. Вона має назву «Енеїда».

Загальнолюдські моральні цінності

У сьомому класу на уроках етики ми часто могли почути, про моральні цінності та їхню роль у сучасному житті. Та й зараз ми часто стикаємось із цією фразою не тільки в школі, а й під час сімейних розмов, у спілкування з однолітками. То що ж це таке – загальнолюдські моральні цінності?