Тетяна – улюблена героїня О.С. Пушкіна (2 варіант)

О.С. Пушкін дев*ять років працював над романом «Євгеній Онєгін».  Можна з упевненістю сказати, що це його найулюбленіший твір. Та й багатьом, хто читав цей роман, він сподобався.

Якщо є улюблений твір, то має бути й улюблений герой. Спочатку я подумав, що таким є сам Євгеній. Проте ні, його доля навіть не прояснена до кінця, хоча внутрішній світ зображено в найдрібніших деталях. Якби Олександру Сергійовичу дійсно подобався цей герой, то він би більш детально описав його майбутнє чи хоча б натякнув, що з ним трапиться. Але ні… зараз я зрозумів, що найулюбленішим героєм, а точніше героїнею, у генія російської літератури є Тетяна Ларіна.

Не читаючи біографію та передумов створення твору, неможливо повністю зрозуміти цей роман. Мені відразу впала в очі схожість Тетяни з дружиною поета Наталією Гончаровою. Вона теж була із села, далекого від світського Петербургу. Наталя росла вихованою, стриманою та сором*язливою дівчиною. Такою пані Пушкіна залишилася до кінця життя.   Саме такою Олександр Сергійович зобразив Тетяну. Ця героїня жила у власному світі книжок, щиро вірила в казки, які чула від своєї няньки-покоївки. Вона була чесною та відкритою Як сказав Т. Г. Шевченко: «Ти не лукавила зо мною…». Так і Ларіна-молодша жодного разу не обманула Євгенія Онєгіна. Вона покохала його з першого погляду та зізналася у своєму коханні з усією щирістю та наївністю. Через шість років, коли вже Онєгін закохався в неї, вона відмовила йому. Ні, вона його не розлюбила. Сама сказала: «Я вас люблю (пощо таїти?)», але додала, що залишиться вірною людині, якій поклялася у вічному коханні перед вівтарем.  

Хіба така людина не можне не подобатися? Чесна, щира, відверта та вірна. Але ця вірність роздирала душу дівчини. Вона була вірна своєму першому коханню, яке навіть шість років розлуки не змогли витравити з її юного серця. При цьому вона була вірна правилам моралі, обітниці, яку сама дала. Кохання вона пронесла у своєму серці протягом усього життя. Так само протягом усього життя вона залишилася вірною дружиною офіцерові, з яким її одружила непосидюча мамця.   

Також мені здається, не тільки те, що прототипом слугувала його кохана жінка, зробило Тетяну улюбленою героїнею О. Пушкіна. Будь-який твір побудовано на антитезі: хтось протистоїть комусь. Антагонізм створює конфлікти в будь-де. «Євгеній Онєгін» став першим твором у російській літературі, де герою-чоловікові протиставлялася героїня-жінка. Це було неймовірно! Якби із Онєгіним суперечив Лєнский, то ще якось можна було б зрозуміти, але Ларіна… А й справді,  Євгеній та Тетяна в усьому різні. Їхні смаки, поведінка, почуття, відношення до людей – ви не знайдете жодної спільної риси. Кульмінаційний момент – це момент боротьби, протистояння двох героїв. Їхнє невзаємне кохання можна вважати кульмінацією твору. Хоча б виходячи з цього можна сказати, що Ларіна протистоїть Онєгіну.

Під кінець твору можу додати, що Тетяна – улюблена героїня не тільки О.С. Пушкіна. Мені теж сподобалася ця дівчина своєю силою духу, незламністю, красою власної душі.