Невмируща сила людської душі (за О. Турянським "Поза межами болю")

Що є людина? Душа та тіло. Кожен із нас поціновує одне більше за інше. Володарі пера століттями намагалися довести, що велич душі над тілом незмірно краще. До  письменників, що уславлювали подібну ідею належить галицький письменник Осип Турянський.

Молодим жити, отже їм творити вибір (І варіант)

Життя змінюється. Воно постійно біжить уперед, наче колесо, що його зіштовхнули з вершини пагорба, щохвилини набираючи швидкість. Але, на відміну від колеса, ми самі можемо обирати власний шлях. 

Молодим жити, отже їм творити вибір (ІІ варіант)

Молодь  -  цвіт нації. Вона завжди мала сили та бажання докорінно змінити старий уклад, зробити життя кращим. Науково-технічні революції, перевороти 1848-1849 років у Європі відбулися саме завдяки юнакам та дівчатам. Саме тому перед нами, молодими людьми, з давніх-давен поставала проблема вибору.  

«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це - голос наш, це - пісня, це - душа» (І варіант)

Така красива, але жахлива історія життя та кохання… мабуть, саме так я можу охарактеризувати роман у віршах «Маруся Чурай», що вийшов з-під пера української поетеси Ліни Костенко в тисяча дев*ятсот сімдесят дев*ятому році. Що ж такого незвичайного в цій героїні? Спробую дати відповідь на це запитання.

«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це - душа» (ІІ варіант)

«Цю не співайте, я ж іще жива!» - такими словами закінчився роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Сміливо можу додати, що Чураївна жива й понині завдяки своїм пісням, переказам з минувшини. Найбільше ж до образу голосу країни привнесла штрихів поетеса-шістдесятниця.

Творчість Ліни Костенко

«Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу», - слова із поезії української поетеси Ліни Василівни Костенко.  Їй неймовірно легко вдається рядками своїх віршів прибирати моральний та етичний бруд із закоцюрблених душ наших з вами сучасників.

Найчастіше поетеса закликає не забувати про те, що всі ми люди. Людина, як відомо, істота свідома та думаюча, а отже чудово розуміє, що «чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна!». Та й справді, є такі чесні та щирі люди, що не збрешуть, не злукавлять. Вони з таких «що помирають перші». Саме подібні діаманти, що виблискують гранями людських чеснот треба берегти.

Аж кричить нам уривок з однієї із поезій:

— Люди, будьте взаємно ввічливі! —

і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

І не просто так. Ліна Василівна в дитинстві пережила війну, що забрала високих серцем і душею людей; вона ввійшла в літературне коло в небезпечний час, коли сталнізім засуджували, але діяли методами ганьбленого тирана: крихітки прекрасного приховували під стосами лестощів та бруду. Недарма запитує авторка: «Куди тепер?.. Де ж мої дороги?».

Саме пошук власних шляхів і привів поетесу до повної щирості, відрази до брехні. І це не тільки на словах у віршах, а у в житті. Адже відомо, що своїх дітей Ліна Василівна виховала в тому дусі, в якому писала поезії: «Людині бійся душу ошукати, бо в цьому схибиш, то уже навік».

Я впевнена, що не можна бути достоту впевненим, що насправді приховує пані Костенко за кожним рядочком, бо позаду них стоїть людська душу, стоїть особистість, стоїть Людина й кожен із віршів про життя, адже «життя – це усмішка, і сльози ці солоні. І кров, і барикади, і музика Бізе».

Художнє осмислення подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі А. Камю «Чума»

Війна… вона забрала мільйони душ, скалічила та поламала долі тих, хто був її свідками. Якою б жахливою не була Друга світова війна, проте  вона залишила слід не тільки в історії, а й літературі. Ті, хто бачив те жахіття на власні очі, зробили все можливе, аби нащадки також змогли його побачити, але вже у своїй уяві. Навіщо? Бо це обов*язок літератури: донести, показати, попередити.

Неоднозначність образу головного героя твору Б. Брехта «Життя Галілео Галілея»

З дитинства нас учать, що є добро та зло, чорне та біле. Цей світогляд так легко відбивається в казках, пригодницькій літературі тощо. Якщо ж казати про життя та «серйозну» класику, то біле та чорне замінює сірий колір.

Рятівна сила кохання (за романом М,А.Булгакова)

Venenum rerum omnium або любов править світом.  Ця проста істина відома з давніх-давен. Поети та письменники всіх часів прославляли любов як найбільше чудо, що може трапитися в житті кожної людини. Російська література не могла бути осторонь. Звісно, є більш ліричні твори, аніж «Майстер та Маргарита», проте саме цей роман сповнений  яскравих почуттів, невимовної жаги життя та самопожертви заради коханої людини.

«Рукописи не горят!» (М.А. Булгаков)

Олексадр Градський співає в опері «Майстер та Маргарита»: 

Полыхает всё под ряд,

Только рукописи, только рукописи

Почему-то не горят, почему-то не горят…

Слова, що цитуються всюди, що уособлюють нетлінність шедеврів світової літератури подарував нам діалог Воланда з Майстром після балу.  Воланд ледь чи не закричав: «Не вірю! Рукописи не гоярть!».

Зіткнення особистості та влади (за романом М.А. Булгакова)

Що керувало людьми в усі часи? Жага до влади. Заради неї проливалися ріки крові, летіли голови. То що ж ми маємо на увазі, коли кажемо це магічне слово? На мою думку, влада – це можливість милувати та карати, прощавати та мстити, керувати не тільки своїм життям, а й чужими. 

Діалог із Булгаковим за проблемами, порушеними у творі

Чи може один твір розповідати про безліч моментів, речей, епізодів? Звісно, бо що таке роман – це складний за будовою епічний твір, у якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин. Пану Булгакову вдалося поєднати у своєму вторі близько десяти проблем. Усі вони були й залишаються актуальними.

«Злих людей немає на світі. Є нещасливі» (М. Булгаков)

«Що щастя? Се ж ілюзія, се привид, тінь, омана…», - так написав Іван Якович Франко. Проблема щастя та щасливої долі дуже часто з*являється у творах письменників різних поколінь та течій. Вона була актуальною три століття тому й залишається такою донині.  Що ж, мабуть, недарма. 

Ідею про нещасливих людей висловив Ієшуа під час розмови із Понтієм Пілатом. Саме оцей побитий обідранець звертався до усіх й кожного «добра людина». Варто сказати, що в якомусь сенсі він був правий. 

Woman’s Destiny

Women have been playing a great role in the life of the world since its creation. In antient times they were at the level of goddesses. Their possibility to give a new life was appreciated among ancient people.  Time passed, women wanted to be more independent. But history didn’t want it.

Ecology in Ukraine (informal letter)

Dear Jared,
I got your letter yesterday and decided to write back straightway. You asked me about minuses of my Motherland. It’s a pity, but there are plenty of them. The biggest one is ecology.
It’s a well known fact that Ukraine is a granary of Europe. At the same time we have some of the most polluted landscapes in Eastern Europe. It happened because of industrial factories, chemical fertilizers etc.

I live in the one of the most polluted region. Here we have a lot of coal mines and coal using works. All of them contaminate our air. You know, a friend of mine has asthma an account of them.

But it doesn’t mean that Ukraine is a country with gray polluted sky and without beautiful landscapes. Come to me and I will show you pluses of my homeland.

Forever yours,

Amy